Видалення меніска колінного суглоба

Меніски – це розташовані між стегнової і великогомілкової кісткою хрящові диски, які виступають в ролі прокладки і забезпечують стабільну роботу суглоба. Вони виконують функцію амортизатора, збільшують площу контакту суглобових поверхонь між собою.

Пошкодженням внутрішнього меніска колінного суглоба зазвичай називається його розрив, що може статися з різних причин, тому рекомендується знати, якими симптомами супроводжується дана травма, якими бувають її види та типи, а також як здійснюється діагностика і якого лікування проблема зажадає.

Меніски характеризуються великою міцністю і стійкістю, проте, незважаючи на це, такі травми надзвичайно поширені і вважаються одними з найбільш часто зустрічаються проблем, пов’язаних з колінним суглобом. У більшості випадків, травми отримують фізично активні люди, що займаються спортом, або працюють на посадах, що вимагають постійної фізичної активності.

Якщо вірити статистиці, то кожен рік з травмою стикається приблизно 65 осіб на 100 тисяч населення, причому чоловіки пошкоджують колінний суглоб майже в 4 рази частіше, ніж жінки. Люди у віці до 30 років зазвичай стикаються саме з проблемою розриву, тоді як більш старші особи переживають дегенеративні ушкодження менісків колінного суглоба.

Види внутрішнього і зовнішнього пошкодження меніска колінного суглоба

Фахівці виділяють чітку класифікацію травм, пов’язаних з даною проблемою. В першу чергу, класифікація передбачає поділ ушкоджень по їх локалізації, формі і складності. Тип проблеми безпосередньо впливає на обрані методи лікування і подальшої реабілітації.

За формою пошкодження можна виділити наступні типи травм:

  • неповні (надриви);
  • повні (розрив);
  • горизонтальні;
  • поздовжні;
  • клаптеві;
  • радіальні;
  • крайові;
  • роздроблені.

Якщо розглянути більш детальну класифікацію пошкоджень, то можна виділити пошкодження, які носять наступний характер:

  • відрив від з’єднання до зв’язці;
  • розрив навпіл;
  • майже повний розрив, з’єднаний декількома колагеновими нитками
  • пошкодження переднього роги медіального меніска колінного суглоба або заднього;
  • кіста в місці розриву;
  • комбінована травма, яка поєднує кілька різних видів пошкодження.

Також травми поділяють на три ступені тяжкості за показаннями МРТ, яке проводиться під час діагностики. У нормальному стані на знімку меніск відображається сигналом низької інтенсивності, а сигнал високої інтенсивності відображає наявність проблеми:

  • Усередині хряща помітний вогнищевий високоинтенсивний сигнал, що не зачіпає край хряща.
  • При пошкодженні меніска колінного суглоба 2 ступеня, МРТ показує лінійний сигнал високої інтенсивності, який при цьому не зачіпає краю хряща.
  • При пошкодженні меніска колінного суглоба 3 ступеня сигнал зачіпає поверхню хряща. Саме таку травму називають істинним розривом.

Чим серйозніше проблема, тим більше тривалими будуть терміни непрацездатності при пошкодженні меніска колінного суглоба, а також тим складніше і тривалий потрібно лікування, можливо, операція.

Основні причини травми

Пошкодження внутрішнього меніска правого колінного суглоба і інші схожі пошкодження можуть бути викликані різноманітними причинами, які прийнято об’єднувати в дві великі групи:

  • травми;
  • дегенеративні ушкодження.

З травмами переважно мають справу молоді, активні люди. Основними провокуючими факторами травматизму виступають наступні причини:

  • різкі розгинальні руху;
  • високі навантаження на ноги і коліна;
  • статичне положення суглоба, що зберігається протягом тривалого часу;
  • сильні неприродні кругові рухи в суглобі, викликані, наприклад, ходінням на носках;
  • індивідуальна слабкість зв’язок;
  • пряма травма, викликана сильним ударом, падінням і т. д.

Люди більш старшого віку переважно стикаються з хронічними і дегенеративними проблемами.

Повреждение латерального мениска коленного сустава может быть спровоцировано ударом, падением с высоты, сильными вертикальными нагрузками, подъемом тяжелых вещей, прыжками, заболеваниями опорно-двигательного аппарата, дегенеративными процессами в костях, болезнями, вызывающими нарушение обмена веществ и кровоснабжения, артрозом, подагрой, артритом, онкологией, сахарным диабетом и возрастными изменениями, происходящими в человеческом организме.

При этом обязательно необходимо учитывать, что любые травмы требуют оперативного вмешательства, застарелое повреждение медиального мениска коленного сустава может привести к развитию хронического менисцита, как и повторное повреждение одного типа.

Дополнительными факторами, которые в любых условиях увеличивают шансы на получение повреждения, выступают:

  • избыток массы тела;
  • резкие движения;
  • высокие нагрузки на колени;
  • неестественные движения в коленях;
  • слабый связочный аппарат, причиной которого могут быть врожденные или приобретенные особенности.

Как определить повреждение мениска коленного сустава?

При повреждении менисков коленных суставов информативны самые разные симптомы, которые могут напрямую свидетельствовать именно об этом типе травмы. Наиболее распространенными симптомами выступают:

Сильные болевые ощущения. Обычно наблюдаются у травмированного человека сразу после получения повреждения, которое зачастую сопровождается характерным щелчком. Резкая боль проходит с течением времени, однако появляется снова, если человек нагружает свой коленный сустав. Одновременно с этим люди обычно испытывают определенные сложности, при попытке согнуть ногу в колене.

Сложности с передвижением. Ходить с повреждением такого рода можно, однако человек будет испытывать серьезные болевые ощущения. Наибольшие сложности вызывают попытки подняться по лестнице – такие симптомы повреждения мениска коленного сустава практически всегда появляются у спортсменов при травме.

Блокада сустава. В некоторых случаях часть хряща сильно смещается, из-за чего сустав не может нормально работать, а потому и не позволяет человеку нормально передвигаться.

Появление отеков. Внутрисуставная жидкость при сильных повреждениях вытекает, скапливается в ноге и приводит к образованию сильных отеков. Чаще всего симптом проявляется через несколько дней после травмы.

Гемартроз. Красная зона мениска имеет собственное кровоснабжение, если при травме в этой зоне происходит разрыв, то внутри сустава начинает скапливаться кровь.

Такими являются наиболее явные признаки травмы. Если проблема носит дегенеративный характер, то поставить предварительный диагноз можно при появлении следующих симптомов:

  • Боли разной силы. Интенсивность боли может быть очень разной, это напрямую зависит от того, с какой именно болезнью связаны появившиеся у человека проблемы с коленным суставом.
  • Воспаление. Воспалительный процесс практически всегда сопровождается появлением отеков.
  • Нарушение движения. Человеку становится сложно передвигаться и сгибать ногу в колене.
  • Скопление внутрисуставной жидкости. Приводит к отекам и болевым ощущениям.
  • Изменение структуры. При дегенеративных повреждениях нередки изменения самой структуры сустава и мениска.

Если повреждение носит застарелый характер, то обычно симптомы проявляются намного слабее, чем сразу после травмы.

К примеру, человек может испытывать частую, но слабую боль в колене, которая может сильно возрасти во время обострений, зачастую связанных с совершением определенных движений.

Если долгое время не обращать внимания на проблему, то, скорее всего, следствием станет полная блокада сустава.

Диагностика – как признаки повреждения мениска коленного сустава превращаются в диагноз?

При первом посещении больницы с описанными симптомами, врач обязательно проведет визуальный осмотр, а затем назначит ряд тестов, которые способны с высокой точностью подтвердить наличие повреждения. К самым популярным методам диагностики относят:

  • ротационные тесты Штеймана;
  • медиолатеральный тест;
  • тесты Роше и Байкова.

Кроме того, помимо тестов для диагностирования травмы могут использоваться:

  • МРТ – дает возможность установить диагноз с точностью более 95%;
  • УЗИ – применяется только в некоторых случаях;
  • Рентген – используется достаточно часто, несмотря на низкую информативность и наличие других методов.

Рентгенографию назначают людям с соответствующими симптомами из-за того, что данная методика диагностики дает возможность исключить другие виды травм, к примеру, перелом.

Какое лечение может быть назначено?

Лечение в случае подтверждения диагноза устанавливается в соответствии со степенью тяжести проблемы. В случае небольших надрывов и дегенеративных изменений, используют преимущественно консервативные средства, тогда как при серьезных разрывах и блокадах помочь может только своевременное и профессиональное хирургическое вмешательство.

Консервативное лечение повреждения мениска коленного сустава предполагает обеспечение пострадавшему максимального уровня покоя. Чтобы гарантировать неподвижность поврежденного сустава, на травмированную зону накладываются бинтовые повязки. При нахождении больного в постели, его ногу размещают таким образом, чтобы она находилась в возвышенном положении.

В течение нескольких первых суток врачи рекомендуют прикладывать холод к поврежденному месту. А для передвижения ему обязательно необходимо пользоваться костылями.

Чтобы устранить сильные болевые ощущения и возможные воспаления, больному обязательно назначаются противовоспалительные и антибактериальные препараты. Когда пройдет острая фаза травмы, больному часто рекомендуют пройти реабилитационный курс, благодаря которому можно максимально быстро восстановить коленный сустав.

Даже лечение легких травм обязательно требует пребывания больного в стационаре. Народные средства лечения повреждения мениска коленного сустава не дают возможности устранить последствия травмы, потому без рекомендаций лечащего врача их применение считается неоправданным, а иногда и опасным.

Операция на коленном суставе при повреждении мениска назначается в случае тяжелых травм.

Раньше хирургическое вмешательство было направлено на полное удаление хрящей, так как их назначение и важность в человеческом организме сильно недооценивалась.

Однако по статистике, более чем у 70% пациентов после операции развивался артрит, а через 15 лет у них диагностировали артроз. В 80-х годах подобные операции были признаны неэффективными, и на их смену пришла артроскопия.

Артроскопия предполагает проведение операции, при которой работу хирурги ведут через два маленьких прокола диаметром до 7 мм. Процедура предполагает использование артроскопа, который состоит из специального оптического устройства и видеокамеры, передающей изображение на монитор. В один прокол вводится прибор, а через другой проводится операция.

Читайте также:  Какие бывают болезни коленного сустава?

Использование методики артроскопии дает возможность добиться максимально качественных терапевтических результатов, а также сильно сокращает время, необходимое на реабилитацию пациента.

Современное оборудование дает хирургам возможность достигать наиболее отдаленных участков сустава. Повреждение связок устраняется с помощью швов или специальных анкерных крепежей.

Лишь в некоторых случаях операция предполагает частичное удаление оторвавшейся части мениска, но сам хрящ сохраняется.

Эффективность данной хирургической методики напрямую зависит от тяжести повреждений, а также их локализации и возраста пострадавшего.

Лучшие результаты лечение дает молодым пациентам, однако чем старше пострадавшие, тем хуже восстанавливается хрящ.

Наименьшую эффективность методика показывает при ее применении для лечения взрослых пациентов старше 40 лет, если речь идет о сильных повреждениях, расслоениях и смещениях.

В большинстве случаев операция длится порядка двух часов, но после нее пациент практически сразу получает возможность передвигаться на костылях и даже наступать на травмированную ногу.

Спустя несколько дней большинство пациентов могут передвигаться самостоятельно с тростью. Полное восстановление обычно занимает около 2 недель.

А через 3 недели человек может вернуться к своей стандартной работе и даже физическим упражнениям.

Иногда при серьезных повреждениях хряща и сустава, пострадавшему могут назначить пересадку мениска. Для трансплантации могут использоваться замороженные мениски, полученные от доноров. Замороженные донорские мениски дают возможность добиваться максимально положительных результатов лечения.

Осложнения и последствия травмы

Современные методы лечения дают отличные результаты и обычно проходят без негативных последствий для здоровья пострадавшего. Однако в некоторых случаях пациенты сталкиваются с самыми разными сложностями и осложнениями, вероятность возникновения которых напрямую зависит от степени повреждения, общего состояния здоровья человека и других факторов.

Труднее всего восстановление проходит для людей в солидном возрасте, которые имеют серьезные дегенеративные повреждения. Для реабилитации им часто назначают упражнения при повреждении мениска коленного сустава, которые призваны восстановить полностью двигательные функции организма, однако добиться этого удается далеко не всегда.

Достаточно распространенным осложнением выступает артроз сустава, который также сопровождается затруднением подвижности и медленной регенерацией хрящевых тканей. Такие проблемы также обычно возникают у пострадавших старшего возраста.

Однако и у молодых, активных людей могут возникнуть разные сложности при восстановлении. Зачастую это связано с легкомысленностью самих пациентов, которые не выполняют все предписания врачей, нарушают выбранные упражнения для ЛФК при повреждении мениска коленного сустава или просто не принимают необходимых мер для скорейшего излечения.

Важно помнить, что борьба с любыми повреждениями и травмами – это долгий и сложный процесс, который совсем не обязательно торопить. Лучше действовать в полном соответствии со всеми рекомендациями лечащего врача.

Разрыв мениска – это крайне неприятная ситуация, с которой, тем не менее, может столкнуться каждый. Однако существует ряд мер, которые позволяют минимизировать вероятность получения такой травмы.

Людям рекомендуется заниматься упражнениями, которые позволяют минимизировать вероятность травмы и улучшить эластичность хряща.

Для этого отлично подходит плавание при повреждении мениска коленного сустава, велосипедные прогулки, бег и т. д.

Кроме того, обязательно нужно контролировать собственный вес, следить за своим рационом, отдавая предпочтение полезной пище, которая улучшает регенерацию хрящей. К такой пище относятся все продукты с полезными для организма элементами – клетчатка, хондроитин, коллаген.

При физической активности следует всегда быть максимально осторожным, умеренно и правильно выполнять все упражнения, и не подвергать свои суставы ненужным рискам и повышенным нагрузкам.

Поделитесь статьёй в соц.сетях, чтобы не потерять полезную информацию.

Другие интересные материалы можно найти на сайте: crossfit.ru

Операция по удалению мениска

Одно из наиболее часто встречаемых повреждений коленного сустава – повреждение мениска. Как при дегенеративном, так и при травматическом повреждении может понадобиться удаление мениска коленного сустава, если он уже не выполняет свои функции. Хирургическое вмешательство проводится недолго, однако гораздо больше времени занимает реабилитация после операции.

Мениск представляет собой хрящевую прокладку между костными поверхностями коленного сустава.

Благодаря мениску колени свободно сгибаются, он увеличивает площадь соприкосновения и обеспечивает устойчивость нижним конечностям, выступает в роли амортизатора и равномерно передает компрессионную нагрузку. Коленный сустав имеет два мениска – медиальный и латеральный.

Большая часть повреждений (около 75%) приходится на травмы медиального мениска, находящегося с внутренней стороны суставного сочленения – именно на этом мениске проводятся операции.

Оперативное вмешательство проводится при дегенеративном или травматическом повреждении мениска. Повреждения дегенеративного характера возникают в результате возрастных изменений, когда мениск истирается при выполнении естественной функции.

Травматические повреждения – результат внезапного удара или ушиба коленного сустава. Происходит либо надрыв, либо полный отрыв внутреннего мениска. Предоперационная диагностика проводится при помощи МРТ, УЗИ, КТ или диагностической артроскопии.

Показания к удалению

В большинстве случаев врачи имеют дело при операции с застарелыми травмами мениска. Статистика показывает, что пациенты обращаются в клинику через год и больше после того, как перенесли травму мениска.

Если ранее ушиб колена не приносил сильной боли, то при продолжении разрушительных процессов мениск дает о себе знать и провоцирует тяжелые осложнения.

Проблемы при ходьбе, когда постоянно болит колено, побуждают больного обращаться в клинику, где ему показано оперативное вмешательство – «золотой стандарт» при лечении травмы мениска.

Показаниями к оперативному вмешательству являются:

  • вертикальный разрыв хряща на уровне средней линии;
  • продольное или поперечное нарушение целостности мениска;
  • разрывы мениска по типу лоскута;
  • расслоение хряща во многих местах;
  • отрыв фрагментов мениска от пластины;
  • раздробление структуры кости и хряща;
  • образование кист.

Отрыв частей мениска или его расслоение – это тяжелое испытание для коленного сустава. Частички менискоида попадают между суставными поверхностями и защемляются, человека преследует резкая боль, а при трении суставных плоскостей сочленения друг о друга без мениска возникает артроз коленного сустава, который в конечном итоге приводит к инвалидности.

СОВЕТ! Врачи не рекомендуют тянуть с осмотром после травмы колена, а при обнаружении дефекта мениска настаивают делать операцию – проводить удаление части мениска или всего хряща полностью.

Операция по удалению мениска проводится под наркозом. Проводится он и при открытом хирургическом вмешательстве, и при артроскопии. Есть несколько способов, которыми может быть проведено обезболивание:

Воспаление коленных суставов

  • местная анестезия – довольно часто выполняемый способ обезболивания. Он прост в исполнении и наиболее безопасен. При таком способе анестезии можно не привлекать анестезиолога – всем манипуляции делает хирург. Метод имеет и недостатки – действие анестезии не такое длительное, как при других способах обезболивания, да и при инфильтрации анестетика довольно трудно проводить врачу внутрисуставные манипуляции. Пациенты же ощущают дискомфортные ощущения при наложении жгута на бедро. Отрицательный эффект от операции переводит ее в разряд редкопроводимых;
  • проводниковая – выполняется обезболивание при помощи однопроцентного лидокаина. Блокада «выключает» непосредственно бедренный, седалищный и наружный кожный нервы. В среднем время обезболивания суставного сочленения – около полутора часов, их хватает, чтобы врачи выполнили манипуляцию средней сложности;
  • спинномозговая – проводится эпидуральная анестезия при помощи раствора маркаина. Этот вид обезболивания на сегодняшний день является наиболее распространенным. Для анестезии ставится пластиковый катетер, применение которого позволяет продлять длительность анестезии при необходимости. При этом врач может общаться с пациентом, который находится в сознании;
  • общая – такой вид анестезии применяется при необходимости масштабного вмешательства и при открытой менискэктомии. Для обезболивания привлекаются анестезиологи. Наркоз можно сделать на длительное время, в течение которого врачи могут провести все необходимые манипуляции, например, есть такая необходимость при сочетанных травмах, установке эндопротеза.

Открытая менискэктомия

Удаление мениска открытым способом является довольно травматичным оперативным вмешательством.

Именно поэтому восстановление более длительное и врачи предпочитают проводить такой тип вмешательства, как можно реже, если это возможно.

К тому же после открытой менискэтомии регистрируется больший процент осложнений. Поэтому проводится хирургическая операция только при необходимости удалять большие объемы хрящевой ткани.

В процессе такой хирургии сустав полностью вскрывается. На суставе проводятся косые надрезы, рассекается верхний слой кожи, а также подкожная клетчатка, связки, удерживающие наколенник.

Впоследствии врач подходит непосредственно к самому суставу и при помощи специального хирургического инструментария вскрывает сустав, проникая внутрь через синовиальную оболочку.

Читайте также:  Уколы при остеохондрозе шейного отдела позвоночника

Для кращого огляду меніска шкіру розтягують в різні боки і фіксують спеціальними гачками.

У початковому етапі доктор відсікає передній ріг меніска за допомогою скальпеля, потім ті ж самі маніпуляції проводяться з боку заднього кріплення. При видаленні частини меніска його краю вирівнюються, після чого всі суглобові елементи зіставляються, а м’які тканини зшиваються.

Артроскопічна операція

Артроскопія в порівнянні з відкритою операцією більш щадна і більш продуктивна, оскільки у пацієнтів немає необхідності довго відновлюватися. Вона має ряд незаперечних переваг:

  • методика малотравматична;
  • після операції час перебування в стаціонарі мінімально, хворого швидко виписують додому;
  • при такому вигляді втручання з’являється найменше ускладнень;
  • операція не залишає після себе грубих шрамів, проколи на коліні практично непомітні;
  • вартість проведення такої операції істотно менше.

Видалення меніска колінного суглоба: показання, результати, наслідки

При артроскопії дуже легко видалити пошкоджену частину меніска, не пошкоджуючи м’які тканини великими надрізами

З огляду на всі особливості оперативного втручання, лікарі вважають за краще часткове видалення меніска і вдаються саме до артроскопії. Як і будь-яку операцію, артроскопію проводять не всім пацієнтам. Є ряд протипоказань, за якими хірургія артроскопічним методом не проводиться.

Іноді операцію відкладають, а іноді протипоказання є абсолютними і артроскопію не проводять зовсім. Наприклад, не роблять операцію в тому випадку, якщо стан здоров’я хворого не дозволяє ввести наркоз, а також при непереносимості пацієнтом лікарських засобів, які використовуються в процесі проведення оперативного втручання.

Протипоказанням будуть і хронічні патології, наявні у хворого:

  • серцева недостатність;
  • анемія;
  • ішемічна хвороба серця;
  • варикозна хвороба нижніх кінцівок;
  • аритмія;
  • гемофілія;
  • гіпертонічна хвороба;
  • онкологія;
  • контрактура суглоба;
  • кістковий анкілоз;
  • цукровий діабет.

ДОВІДКА! Відносними протипоказаннями, при яких операцію можна провести пізніше, є патології органів дихання, пієлонефрит, проблеми з печінкою. Всі патологічні стани необхідно вилікувати, а хронічні захворювання вивести зі стадії загострення.

Проведення артроскопії вимагає певної підготовки до операції. Пацієнти обов’язково проходять комплексне обстеження, що дозволяє виявити патології серця, органів виділення. Призначається стандартний аналіз крові і аналіз сечі. Після ознайомлення з результатами досліджень і консультації з анестезіологом вибирається тип анестезії, який будуть використовувати при проведенні втручання.

Хірургічне втручання проводиться в лежачому положенні, нога знаходиться на спеціальній підставці. Для обмеження активного припливу крові до кінцівки на стегно накладається гумовий джгут.

Сама операція виконується за допомогою артроскопа – це спеціальний пристрій з декількох порожніх трубок, які через невеликі розрізи вводяться в колінний суглоб, досягаючи місця пошкодженого меніска.

На кінці трубок є камера і підсвічування, а все, що відбувається всередині суглоба, лікар бачить на моніторі. Через ці трубки проходить видалення меніска, а вірніше, його частин.

Після закінчення проведення втручання трубки виймаються, місця проколів обробляються антисептиком, а на колінний суглоб накладається стерильна пов’язка.

Палять з стегна знімається, в кінцівки відновлюється активне кровообіг. Вся операція в середньому займає близько однієї години.

При видаленні більше половини обсягу меніска лікарі можуть поставити імплант, що робити найкраще, якщо пацієнт активно займається спортом.

наслідки операції

Часткове або повне видалення меніска може мати ряд негативних наслідків, хоча виникають ускладнення рідко. Статистика свідчить, що 90% операцій проходять без ускладнень, а в інших випадках вони не носять важкий характер. Серед можливих ускладнень потрібно назвати:

  • тромби після операції;
  • кровотеча;
  • травмування нервових закінчень;
  • занесення інфекції.

Лікарі також нагадують пацієнтам, що ускладненням після операції є артроз. Однак, таке ускладнення зазвичай виникає через тривалий час після проведення операції, та й з’являється переважно, якщо було повне видалення меніска. Оскільки у більшості пацієнтів все-таки проводиться часткова меніскектомія, то боятися розвитку артрозу передчасно.

При операції медики завжди вкрай акуратно відносяться до тих частин відірвалася меніска, які можуть виконувати свої функції.

Саме тому в більшості випадків меніскектомія є частковою – повністю меніск видаляється тільки в результаті важкої травми, наприклад, якщо меніск повністю втратив з’єднання з поверхнею кістки.

Тому не варто думати, що видалення меніска – це прямий шлях до гонартрозу. Ця думка непросто помилково, воно провокує серйозні погіршення – м’язову атрофію, кістково-хрящові дегенеративні зміни.

Реабілітація після меніскектоміі

Відновлення після видалення меніска цілком або частково, як правило, проходить набагато легше, ніж би лікарі відновлювали цілісність хряща за допомогою зшивання.

Залежно від того, який саме меніск пошкоджений і які обсяги вилученого хряща. Вибудовується індивідуальна програма реабілітації для кожного пацієнта.

Як тільки реабілітація буде закінчена і людина відчує в собі сили, він може повернутися до повноцінного життя. Можна займатися спортом.

Видалення меніска колінного суглоба: показання, результати, наслідки

Навантаження після операції повинна бути послідовною, починаючи з декількох кроків з підтримкою

Але найголовніше в реабілітації – повністю виконувати рекомендації лікарів. В іншому випадку ЛФК не тільки не дасть своїх результатів, але може і нашкодити. Пацієнти при неправильному відновленні страждають тромбоемболією, розвитком інфекції, що може спровокувати повторну травму елементів колінного суглоба.

Після проведеної відкритої операції – артротоміі – нога повинна бути повністю иммобилизована на 5 діб. Потім протягом 2-3 тижнів необхідно використовувати милиці і пересуватися з їх допомогою, щоб не давати навантаження на колінне зчленування.

Щоб зберегти м’язовий тонус, лікарі в процесі відновлення після видалення меніска вже з другої доби порекомендують пацієнтам виконувати комплекс вправ лікувальної фізкультури.

Активні рухи можна починати приблизно через 10 днів, але в цілому період непрацездатності триватиме в середньому близько трьох місяців.

При артроскопії іммобілізації нижньої кінцівки, як правило, не потрібно. Нога, яка прооперована, повинна деякий час бути трохи піднятою над рівнем грудної клітини, щоб не формувалися набряки.

Після операції можна починати виконувати легкі вправи вже через кілька годин в той же день. Пацієнту можна ходити потроху, але повноцінне навантаження на колінний суглоб давати ще не можна.

Підтримка відбувається за допомогою милиць або тростини.

ВАЖЛИВО! Всі відновлювальні вправи контролюються лікарем, в тому числі тривалість і частота виконання – перевищувати рекомендації не можна.

Повноцінно навантажувати ногу можна з другого тижня після операції. Остаточно відновити всі суглобові елементи можна до кінця другого місяця після операції.

В процесі реабілітації пацієнтам буде показана кріотерапія – сухий лід прикладають на проопероване місце протягом трьох днів, щоб не спровокувати кровотечі і набряклості. Рана щодня обробляється, а знімати пов’язку повністю можна через тиждень.

При необхідності пацієнтам порекомендують знеболюючі препарати, наприклад, Нурофен, а також нестероїдні протизапальні засоби місцево.

Паралельно рекомендована лазеротерапія, міостимуляція і магнітотерапія, щоб остаточно усунути дискомфортні наслідки видалення меніска.

Найважливіше

Меніскектомія – оперативне втручання, яке проводиться виключно за показаннями. Видалення пошкодженого меніска необхідно для профілактики ускладнень в подальшому, оскільки такий елемент вже не може виконувати своєї функції. Реабілітація після найбільш щадить операції – артроскопії – займає всього пару тижнів.

Операція на меніску колінного суглоба і післяопераційний період

Для лікування забитих місць і мікротравм використовують консервативні методи, що призводять до відновлення структури хряща. Важкі патології: глибокий розрив, відрив частини хряща або його роздроблення служать показанням для хірургічного втручання, в ході якого проводиться повне або часткове видалення меніска.

оперативне лікування

Операція на меніску може бути терміновою, коли пацієнт надходить у відділення відразу ж після травми, і планової, призначеної після обстеження.

Практичний досвід показує, що найбільш продуктивними, з точки зору успішного відновлення функцій колінного суглоба, служать операції при свіжих травмах.

Метою оперативного лікування виступає збереження меніска в максимально можливому обсязі, щоб відновити функції коліна і запобігти розвитку деформуючого артрозу.

Один з методів видалення меніска – артроскопія

Незгода пацієнта на операцію і тривале консервативне лікування можуть привести до серйозних ускладнень – хондромоляціі. Чи не отримує харчування в пошкодженій ділянці хрящова тканина розм’якшується, аж до розпаду на волокна. Країни, що розвиваються в меніску дегенеративні процеси ускладнюють хід хірургічного втручання і можуть стати причиною повної резекції хряща.

види операцій

Залежно від складності отриманої травми, віку пацієнта і супутніх ускладнень операція на меніск може проводитися такими способами:

  1. меніскектомія – тотальне або часткове видалення (резекція) хряща
  2. зшивання хряща
  3. трансплантація

Читайте також:   Чому болять і опухають суглоби на пальцях рук?

меніскектомія

Вона являє собою повне або часткове видалення хрящової прокладки. Резекція меніска колінного суглоба виконується в наступних випадках:

  • глибокі розриви
  • відрив частини хряща
  • виражені дегенеративні зміни його структури

Якщо була відірвана частина, її видаляють і проводять високоточну обробку кромки залишився хряща. Глибокі розриви, особливо розташовані в білій зоні, самостійно не заживають, супроводжуються обмеженням обсягу рухів в суглобі і вираженим больовим синдромом. У цих випадках проводиться операція по видаленню меніска колінного суглоба з його повною або частковою резекцією.

Часткове або повне видалення хряща називається меніскектомія

Парциальная (неповна резекція) дозволяє зберегти функції колінного зчленування, уникнути розвитку дистрофічних змін і запобігти розвитку деформуючого артрозу. Тотальна меніскектомія дуже травматична операція, до якої вдаються при крайній необхідності. У 85% випадків після її проведення у пацієнта розвивається виражений артроз.

зшивання меніска

Якщо розрив невеликий, стався в червоній зоні, яка має хороше кровопостачання, його зашивають нерассасивающіміся нитками (капрон, поліпропілен, шовк). Накладення шва виконується переважно при лінійних розривах і свіжих травмах, не старше 1 тижня.

Недотримання цих умов призведе до того, що зшиті тканини не зростуться, і незабаром відбудеться повторний розрив. Даний спосіб використовується для лікування травм меніска у людей не старше 45 років за умови відсутності дегенеративних процесів.

Умови для проведення операції по зшивання меніска:

  • невеликий за розміром розрив
  • розташування розриву поздовжнє або вертикальне
  • травма розташована в червоній зоні
  • травма свіжа
  • пацієнт не старше 45 років
  • в хрящі немає ознак дегенеративних процесів

Також для скріплення розриву широко використовуються розсмоктуються фіксатори (шурупи, стріли, кнопки, дротики). Перед їх застосуванням зрізаються нежиттєздатні фрагменти хряща, ретельно обробляються краю розриву, щоб забезпечити їх точне сполучення.

У деяких випадках меніск можна зшити

У операції по зшивання меніска є ряд особливостей. По-перше, не можна гарантувати успішний результат, оскільки він залежить від багатьох факторів. По-друге, щоб тканини хряща повністю зрослися, щоб уникнути повторного розриву, час використання милиць після операції збільшується до 6-8 тижнів.

трансплантація

При цьому виді операцій проводиться заміна меніска колінного суглоба – пошкоджений хрящ повністю видаляється, і на його місце встановлюється трансплантат.

Використовують донорські свіжозаморожені тканини і штучні хрящі. Донорські або штучні меніски добре приживаються, але після операції буде потрібно тривала реабілітація до 4-6-и місяців.

Показання до трансплантації:

  1. роздроблення меніска на безліч фрагментів
  2. відсутність можливості зберегти частину хряща необхідного розміру
  3. пацієнт не старше 45 років

Трансплантація меніска має на увазі повну заміну хряща

Спосіб хірургічного втручання

Операція при розриві меніска колінного суглоба може проводитися через відкритий доступ або за допомогою артроскопа.

Артроскопічна операція виконується із застосуванням епідуральної анестезії і передбачає мінімальне втручання. Використання артроскопа дозволяє зменшити зону пошкодження тканин і скорочує відновний період. Видалення меніска через відкритий доступ виконують в разі, коли супутні патології колінного зчленування перешкоджають проведенню ендоскопічної операції.

При відкритих втручаннях вище ризик інфекційних ускладнень, довше перебування в стаціонарі, пізніше починається реабілітаційний курс.

післяопераційний період

Відновлювальний етап включає наступні компоненти:

  • фізіопроцедури
  • масаж
  • пасивна розробка прооперованого суглоба
  • хондропротектори
  • НПЗЗ
  • антибіотики і знеболюючі препарати за показаннями

Крім цього, пацієнту слід виконувати індивідуально підібрані вправи, спрямовані на підтримку м’язового тонусу. Реабілітаційний курс, наступний за післяопераційним періодом, включає ЛФК та ​​фізіотерапевтичні процедури, його тривалість залежить від характеру травми. В цілому, обмежувати навантаження на суглоб рекомендується протягом 6-12 місяців.

Фізіотерапевтичні процедури дозволяють поліпшити кровообіг, харчування тканин і тим самим прискорити процеси регенерації. Пацієнтам призначаються магнітотерапія, лазеротерапія та електростимуляція м’язів.

Внутрішньосуглобової набряк є одним із частих ускладнень меніскектоміі. Він обмежує рухливість зчленування і заважає відновленню функцій коліна. Для усунення цього наслідки рекомендований лімфодренажний масаж, виконувати який повинен фахівець. При його проведенні впливу піддаються тільки тканини, масажувати суглоб не можна.

метод артроскопії

Інструменти для артроскопії

Артроскопічна резекція меніска відноситься до ендоскопічних операцій, які проводяться без відкритого доступу.

Для виконання артроскопії хірург близько колінного суглоба робить 3 надрізу завдовжки по 0,5 см. В один вводиться артроскоп, на трубці якого знаходяться лампочка і відеокамера.

Він проектує зображення порожнини колінного суглоба на монітор і забезпечує візуальний контроль за виробленими маніпуляціями.

У другій через трубку безперервно подається стерильна рідина. Фізіологічний розчин виконує дві функції: забезпечує гарне зображення на моніторі і вимиває частинки пошкоджених тканин з суглобової порожнини. Третій надріз використовується для введення хірургічного інструменту, за допомогою якого виконується резекція меніска.

Після закінчення операції, яка займає близько 2-х годин, техніка витягується, розрізи зашиваються, накладається стерильна пов’язка. Найкращим варіантом служить спінальна анестезія. Для проведення операції коліно фіксується в зігнутому положенні.

Альтернатива загального наркозу

Артроскопія використовується для проведення наступних операцій:

  1. відновлення
  2. резекція
  3. трансплантація

переваги артроскопії

Артроскопія меніска колінного суглоба є малоінвазивної щадить операцією, що дозволяє знизити рівень травмування колінного зчленування, скоротити реабілітаційний період, зменшити наслідки і ризик розвитку ускладнень. Застосування артроскопа забезпечує чудовий візуальний контроль і не залишає післяопераційних шрамів. В іншому техніка проведення артроскопічний і відкритої операцій ідентичні.

переваги:

  • малоінвазивний доступ
  • відсутність післяопераційних шрамів
  • скорочене перебування в стаціонарі (1-2 дні)
  • короткий післяопераційний період
  • швидка реабілітація
  • поєднання діагностичних і хірургічних маніпуляцій
  • мінімальний ризик розвитку ускладнень

Наслідки і післяопераційні ускладнення

Як і будь-яке хірургічне втручання, резекція меніска може мати негативні наслідки, які проявляються після операції:

  • внутрішньосуглобова інфекція
  • кровотеча в порожнині суглоба
  • пошкодження нервових закінчень
  • тромбоемболія
  • свищі і спайки
  • набряк
  • гемартроз
  • остеомієліт

Коліно після артроскопічний операції

Післяопераційний набряк хоча і відносять до розряду ускладнень, але насправді скоріше є логічною відповіддю тканин на хірургічне втручання.

Часто видалення меніска колінного суглоба призводить до пошкодження нервів, яке проявляється в тремтіння або оніміння ноги. Нерідко пацієнти скаржаться на відчуття «мурашок», що бігають по коліну.

Це тимчасове ускладнення, яке не потребує лікування і через пару тижнів проходить самостійно.

Єдиним мінусом можна вважати дискомфорт, який заподіює пацієнту пошкодження нервів.

При проведенні меніскектоміі можуть бути пошкоджені судин, що призводить до внутрісуглобному кровотечі і гемартроз (скупчення крові в порожнині суглоба), вкрай рідко зустрічаються ускладнення тромбоеліческого характеру. Одним з найбільш частих ускладнень вважається інфекційне запалення зчленування (гострий артрит), який проявляється набряками, почервонінням, болями в суглобі.

реабілітація

Реабілітація після операції на меніску колінного суглоба є обов’язковою складовою успішного лікування.

Вона спрямована на повне відновлення функцій прооперованого зчленування. Її тривалість залежить від тяжкості травми, характеру хірургічного втручання і встановлюється індивідуально для кожного хворого. Ігнорування реабілітаційного курсу може стати причиною втрати функцій колінного зчленування і причиною розвитку стійкого анкилоза.

Відновлення після операції на меніск може зайняти від одного до декількох місяців. Його тривалість залежить від обсягу і способу втручання, віку пацієнта. Протягом усього відновного періоду пацієнтам наказаний масаж, ЛФК, фізіопроцедури. Іноді призначається прийом лікарських препаратів, що прискорюють процес одужання.

Реабілітація включає:

  1. ЛФК
  2. фізіопроцедури
  3. масаж

При складанні комплексу лікувальної фізкультури для кожного хворого індивідуально підбираються вправи, покликані максимально швидко відновлювати функції колінного зчленування.

На початковому етапі відновлення зміцнюють м’язи стегна, потім поступово вводять вправи для розробки прооперованого суглоба. Спочатку вправи виконують лежачи, потім сидячи. Приступати до виконання ЛФК в положенні стоячи можна тільки з дозволу лікаря.

В рамках пізньої реабілітації ефективні плавання, ходьба, силові вправи, їзда на велосипеді.

Відновлення після артроскопії меніска можна починати через 2-7 днів після операції. Якщо застосовувалася відкрита меніскектомія або було проведено зшивання меніска, коліну необхідний спокій і ЛФК відкладається на строк від 3-х до 8-и тижнів в залежності від складності хірургічного втручання і індивідуальних особливостей пацієнта.

Реабілітація після видалення меніска колінного суглоба триватиме не менше 3-х місяців. Після операції близько 4-6 тижнів заборонені навантаження на прооперований суглоб і пацієнт повинен пересуватися за допомогою милиць. Проведені в цей час реабілітаційні заходи спрямовані на нормалізацію кровообігу в суглобі, усунення набряку, профілактику контрактури і запалення.

Розробляти коліно потрібно під наглядом фізіотерапевта. Після відмови від милиць займаються відновленням природної ходи і приступають до силових навантажень. Тотальне видалення меніска не призводить до порушення ходи, якщо пацієнт своєчасно пройде повний реабілітаційний курс.

висновок

Меніскектомія є широко поширеною операцією зі сприятливим прогнозом. Повноцінна реабілітація після резекції меніска дозволяє відновити функції колінного зчленування в повному обсязі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *